Страшнее нету одиночества,
Чем одиночество в толпе,
Когда безумно всем хохочется,
А плакать хочется тебе.
Михаил Лермонтов








Самотність. Напевно, хоча б колись, кожен відчував це відчуття. І хоч тебе оточує любляча сім'я, вірні друзі, знайомі, колеги і скрізь кипить життя, а ти один. Дивно, правда? Хоча у цієї дивності є чітке пояснення. Ми самотні через когось. Адже кожен, хоча б колись, втрачав людей. Людей, які обіцяли бути поруч завжди і які були частиною нашого життя.
 Дехто каже, що самотність це хвороба, яка потребує лікування. Ще дехто вважає самотність депресією і періодом, який потрібно пережити і пройти.
Та не варто перетворювати самотність у свій спосіб життя. Все, що не робиться, все на краще! Якщо не ми почнем змінюватись і змінювати своє життя, то хто?  Кожна людина в нашому житті- це окремий досвід. Бережіть тих, хто залишається поруч з вами не зважаючи ні на що!
І будьте розумно самотніми.